З досвіду роботи


Тема. Формування хімічної компетенції
та активізація пізнавальної активностіза допомогою інноваційних   технологій


І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання, ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами здобувача освіти, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.
 Тому Нова українська школа (НУШ) базуватиметься на формуванні в них 10 компетентностей, серед яких:
Ø    Основні компетентності у природничих науках і технологіях.
Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
Ø    Екологічна грамотність і здорове життя.
Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.
Ø Уміння вчитися впродовж життя.
Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через
ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати
навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професій-
ну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
З огляду на визначені пріоритети на сучасному етапі, школа має виховати творчу особистість, упевнену в своїх силах, здатну до саморозвитку,
самовиховання, самоосвіти. Учитель повинен формувати в учнів надію, що вони самі здатні керувати своїм життям, допомогти навчитися приймати рішення, розвинути в собі сильні боки характеру, справлятися зі стресами – усе це є підґрунттям  розвитку творчої людини, яка спроможна орієнтуватися в сучасному світі.
І саме застосування новітніх техно­логій навчання, дозволяє вчителю розвивати компетентності та активізувати пізнавальну діяльність,  будуючи уроки в сучасній школі на зовсім новому рівні. Сучасні уроки хімії — це уроки, де учні повинні проявити допитливість, незалежність мислення, вміння дискотувати, інтелектуальну активність, компетентність.
Тому під час підготовки до уроків вчитель повинен пам’ятати:
·        кожний урок – це окрема ланка у загальному ланцюзі уроків теми;
·        кожний урок повинен розв’язувати певні навчальні та виховні завдання;
·        кожний урок повинен бути ефективним;
·        кожний урок неповторний, і тільки на ньому учні отримують певні знання;
·        на кожному уроці слід залучити дітей до активної участі в навчальному процесі;
·        на кожному уроці вчити учнів самостійно здобувати знання;
·        на кожному уроці стимулювати бажання учнів учитися,
     самореалізовуватися.

ІІ.  ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ ХІМІЇ
«Треба прагнути, щоби кожна дитина  пройшла школу дитячого мислення.»
                                                                                             (В.О.Сухомлинський)
Хімія як навчальна дисципліна несе потужне світоглядне, моральне та екологічне навантажен­ня. Мета навчання хімії в середніх загальноос­вітніх закладах залишається незмінною, а саме: формування в учнів ключових і предметних компетентностей, необхідних для самореалізації і со­ціалізації особистості; наукового світорозуміння, вироблення екологічного стилю мислення і пове­дінки. У зв'язку з визначеною метою під час на­вчання хімії мають розв'язуватися такі найваж­ливіші завдання, як:
    розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам'яті, спостережливос­ті, здатності до асоціативного й аналітичного мислення;
    формування системи знань про речовини та їх перетворення, основні хімічні поняття, зако­ни, теорії, методи наукового пізнання і на цій основі — наукового світорозуміння;
    формування грамотної поведінки і навичок безпечного поводження з речовинами в по­всякденному житті;
    вироблення розуміння суспільної потреби в розвитку хімії й ставлення до хімії як до можливої галузі майбутньої практичної діяль­ності.
Зазначені завдання реалізують хімічний ком­понент галузі «Природознавство» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та спрямовані на формування в учнів при­родничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей.
Предметна компетентність є багатокомпо­нентним утворенням. Основними складовими предметної компетенції з хімії є ціннісна (моти­ваційна), знаннєва (пізнавальна) та діяльнісна (поведінкова).
 Ціннісний компонент предметної компетенції включає: місце хімії серед наук про природу, роль хімії у пізнанні навколишнього сві­ту, загальнокультурний, гуманістичний характер хімічних знань, значення хімії в житті й техніці, розв'язуванні глобальних проблем людства.
 Знаннєвий компонент: пізнаваність матеріального сві­ту, хімічна основа природних явищ, матеріальна єдність речовин у природі; перетворення речовин від простих до складних; генетичні зв'язки між ре­човинами; багатоманітність речовин, їхніх форм і взаємозв'язків; причинно-наслідкові зв'язки між складом, будовою, властивостями речовин; методи пізнання в хімії.
 Діяльнісний компонент: володіння хімічною мовою; виконання хімічних операцій та обчислень за участі хімічних сполук; пояснення природних явищ з погляду хімії; бе­режливе ставлення до природи, здоров'я.
Отже, хімічна компетентність як складова природничо-наукової компетентності ґрунтується на провідних наукових ідеях і цінностях, що по­винен засвоїти учень, аби мати право називатися культурною людиною, тобто володіти знаннями, мати ціннісні установки і використовувати це у своїй діяльності. Таким чином, під час вивчен­ня хімії відбувається формування цілісної
компетентнісної освіти, яка веде до формування ціліс­ного світогляду. Необхідною умовою для розвитку цілісного світогляду є формування в учнів єдиної природничо-наукової картини світу, що дає мож­ливість учням відчувати діалектику багатогран­ності та внутрішню єдність світу.

3. ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ТА АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
(З ДОСВІДУ РОБОТИ)
Не забороняти, а направляти;
                                                                                Не керувати, а співкерувати;
                                                                               Не примушувати, а переконувати;
                                                                               Не командувати, а організовувати.
Для формування хімічної компетенції та активізації пізнавальної діяльності існує багато технологій. Мені імпонує технологія критично-аналітичного мислення, але вона ви­магає часу й уваги. Ця технологія універсальна, «надпредметна» технологія, відкрита до діалогу з іншими педагогічними підходами і технологіями.  
Щоби навчити учнів мислити критично, потрібно дати їм алгоритм:
             «Що я думаю про це?»
             «Як ця інформація відповідає тому, що я вже знаю?»
             «Що я можу зробити по-іншому тепер, коли маю нову інформацію?»
             «Як ці ідеї впливають на мої погляди?»
Застосовуючи цю технологію проходжу разом з учнями три етапи, кожен з яких має свої цілі і завдання, а також набір прийомів:
І етап «Виклик»
Підвищення мотиваційної, інформаційної і комунікаційної особистості учня, активізація й актуалізація отриманих знань, зацікавлення новою інформацією, визначення мети її опанування, побудова гіпотез. Сюди входить ступінь розминки та актуалізація опорних знань.

І етап уроку
Характеристика
Ступінь розминки
(організаційний момент)
Створення психологічного клімату, налаштування на роботу, розгляд проблемних ситуацій
Ступінь актуалізації
Актуалізація опорних знань і способів дій

Обов'язковим елементом уроку є девіз, що має зв'язок із темою уроку й розминкою.
Наприклад:
·        «У науці потрібно шукати ідеї. Немає ідеї, немає і науки. Факти без ідеї –   сміття для голови і пам’яті».  (В.Г.Белінський)
·        «Єдиний шлях, який веде до знань – це діяльність». ( Б.Шоу)
·        « Стояча вода гниє або на холоді замерзає, а розум людський, не знаходячи собі застосування,  марніє» .  (Леонардо да Вінчі)
·        «Просто знати — це не все. Знання по­трібно використовувати». (Й. Ґете)
·        «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам'ятаю. Те, що я роблю, я розумію». (Конфуцій)
·        «Знання потрібні нам не для того, щоб тільки знати, а для того – щоб жити.»
Розминка замінює організаційний момент.
Вона  необхідна для підготовки учнів до сприйняття матеріалу, позитивно нала­штовує їх на роботу під час уроку, створює спри­ятливий психоемоційний клімат.
Я використовую інтерактивний прийом «Я ві­таю» «Я вітаю тих, хто...» (має хороший на­стрій; добре виспався; хоче працювати; виконав домашнє завдання; в доброму гуморі; хотів би дізнатися щось нове; хоче спілкуватися... тощо).    
Наприклад на першому уроці хімії у 7 класі я хочу зацікавити учнів вивченням цього предмета тому девізом є вислів М.В.Ломоносова  «Широко хімія простягає руки свої у справи людські» , а далі організаційний момент.
  Дорогі діти! Сьогодні ви стоїте на порозі однієї з найцікавіших природничих наук. Вона вам відкриє багато таємниць, вона вам допоможе і якщо її не вчити то  може і  нашкодити. Тож починаємо свою подорож у Країну Хімію
   Обов'язковим елементом кожного уроку є ак­туалізація опорних знань учнів. Вона пов'язує вивчений теоретичний матеріал із життям, ак­тивізує пізнавальну діяльність учнів на уроці. На етапі актуалізації застосовую методику «Моз­кового штурму», яка за потреби плавно перехо­дить у «Ґронування»,  «Кошик ідей», «Правильні та неправильні твердження», «Обери зайвого», мультимедійні презентації і таке інше. Наприклад, продовжуємо перший урок.
Перш ніж почати нашу подорож і потрапити до Країни хімії, нам потрібно «перейти митний» кордон – відгадати загадку.
Цариця є серед наук,
Що математикою звуть,                             
Та є не менш важлива ця,
Що зветься … вона. (Учні називають хімія)
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
- Що ви знаєте про цю науку?
А далі зіткнення учнів з проблемою й висловлювання первинних гіпотез.
Хімія відіграє важливу роль у житті природи й людського суспільства. Щоденно ми маємо справу з безліччю різноманітних речовин та їхніми перетвореннями. Для того щоб речовини та їхні хімічні реакції приносили користь, а не завдавали шкоди, людині потрібно мати певні …ЩО? Запитання до учнів:
— Що нам потрібно для нормального життя?
— З чого складаються речі, які нас оточують?
— Чи можете ви назвати не пов’язані з хімією предмети серед тих, що нас оточують?
— Які науки про природу ви знаєте? Що вони вивчають?
— Чи можете ви сказати, що таке хімія?
— Чому хімія належить до природничих наук?
То що нам потрібно?... (знання в цій галузі).
Після цього учні визначають тему та мету уроку.
Пізнавальна активність учнів підвищується, якщо вчителю вдається створити так звану про­блемну ситуацію на початку вивчення нового ма­теріалу, тобто викликати в учнів запитання. Запитання до учнів:
        — Про що ви б хотіли довідатися на уроці?
— Чи є у вас запитання, на які ви б хотіли отримати відповіді на уроці?
І ось ми переходимо до другого етапу – це етап «Осмислення».
Етап уроку
Характеристика
Ступінь  усвідомлення змісту
Сприйняття нової інформації, аналіз інформації, його перевірка

Тут можна використати такі інтерактивні форми  роботи: пресс, робота в парах, дискусія, мозковий штурм,  дерево рішень, знаю – хочу дізнатись –  дізнався, нсподівана заборона, логічний ланцюжок, задача-помилка…. .
Тож вивчаючи тему: «Речовини. Спостере­ження й експеримент у хімії.» учні переходять до так давно бажаного експерименту. Наприклад:
Учитель. Тоді ми експериментатори. Досліджуємо наші речовини з кухні. Але для цього повторимо ПТБ.
Гра «Не розірви ланцюжок»
Клас ділиться на дві команди. Виграє та котра чітко на всі запитання дасть відповідь.
Запитання для першої команди.
Назвіть 9 правил роботи в хімічному кабінеті.
Запитання для другої команди.
Назвіть 9 правил безпеки під час роботи в хімічному кабінеті.
З завданням ви справилися , тоді приступаємо до досліджень.
Дослід.
1.Відсипаємо трішки кожної речовини у чисті пробірки і доливаємо води. Що спостерігаємо? А що це може бути? (відповіді учнів). Отже, інформації у нас замало.
2. Цей дослід ви проводили на уроках біології.  Знову відсипте по трішки досліджуваних речовин у чисті пробірки і капніть йоду. Що ви спостерігаєте? То за допомогою цього досліду ми визначили, що …… у тій пробірці де речовина посиніла є крохмаль. Беремо наступні дві пробірки і відсипаємо речовини у чисті пробірки. Доливаємо оцет. Що спостерігаємо? Вірно, шипіння, виділяється газ. Дівчатка, а де це ми можемо спостерігати на кухні коли готуємося до дня народження?  Печемо торт і гасимо соду. Отже,  це є сода. А що у третій пробірці? А про це ми дізнаємося на гуртку. Хто бажає, може приходити.
     Отже,  після виконання певної кількості експериментів ми як справжні науковці.   А вони аналізують здобуті дані: порівнюють, роблять висновки,  узагальнюють. У результаті виявляють певні закономірності у властивостях речовин та  перебігу хімічних явищ. На підставі закономірностей  формулюють їхній словесний або математичний вираз -  закон. Висувають гіпотези – здогади або  припущення для пояснення законів. На основі гіпотез створюють певні  теорії (моделі).
Отже, ми спостерігали, висували гіпотези, а потім експериментували і робили висновки. Тож складаємо схему  (представлення схеми)

Ось така діяльність викликає інтерес учнів до навчання, інтерес до предмету – хімія.
Пізнавальна активність учнів підвищується, якщо вчителю вдається створити так звану про­блемну ситуацію на початку вивчення нового ма­теріалу, тобто викликати в учнів запитання: Чому відбувається таке явище? Як можна пояснити цей факт? За таких умов учні протягом уроку, слуха­ючи пояснення вчителя, активно шукатимуть від­повідь на запитання.
Учитель сам може ставити проблемні запитання під час вивчення окремих тем уроку. Наприклад: 7 клас «Хімічні властивості кисню. Умови виникнення й припинення горіння»
Чому дрова в грубці не загоряються одразу самі по собі?
   Чому, щоб підпалити дрова в печі, відкривають піддувайло? А щоб припинити горіння па­лива, піддувайло закривають?
Також цікавими є випереджаючі завдання. Наприклад, методичний прийом «Приваблива мета» (перед учнем — проста і приваблива мета, здійснюючи яку, він виконує навчальну дію, що планується педагогом: зібрати листівки, картин­ки, фотографії хімічних, фізичних явищ (це може бути і літнє завдання для дітей, які захоплюються фотографуванням)).
Методичний прийом «Дивуй»: учитель знахо­дить таку точку зору, за якої навіть буденне стає дивовижним (як правило, використовується під час переходу до вивчення нової теми). Наприклад, вивчаючи сполуки Карбону, ми починаємо вивчення з оксидів Карбону.
v  Харчова промисловість – основний споживач вуглекислого газу. Цей оксид використовується для газування охолоджувальних фруктових напоїв та газованої води.
v  Вуглекислий газ застосовується у виробництві розпушувачів тіста (амоній карбонату)
v  Твердий вуглекислий газ – це сухий лід. Він використовується як чудовий холодильний агент, охолоджувальна здатність якого у 2 рази вища, ніж у звичайного льоду. У старих фільмах ви напевне бачили як влітку на вулицях продавали морозиво, що не тануло. Тут використовували сухий лід для заморожування.
v  Сухий лід використовують для викликання штучних опадів.
І ще дуже є багато цікавого про вуглекислий газ. Якщо захочете то пошукайте інформацію у Інтернеті і здивуйте нас на наступному уроці.
Це спонукає учнів проводити час так щоб поповнити свої знання, а також розвиває інформаційну компетентність.
Важливу роль у навчальному процесі відігра­ють самостійні роботи на уроці. Це дає можливість відразу залучити учнів до активної роботи, створити робочу атмо­сферу на уроці та, користуючись зацікавленістю та підвищеною активністю дітей, успішно прово­дити урок.
При цьому:
1)учні захоплюються самостійною роботою — їм ніколи відволікатися;
2)під час роботи набувають деяких знань і з ін­тересом чекають додаткових пояснень учителя;
3)учитель отримує можливість під час пояснен­ня спиратися на набуті (нехай незначні) у про­цесі роботи уявлення учнів, використовувати їх для активізації бесіди під час узагальнення набутих знань.
Таким чином можна організувати самостійні роботи з метою отримання учнями нових знань або оформлення вже отриманих результатів.
 Метод «кейсів».
Наприклад, метод «кейсів» полягає у відпра­цюванні навичок розв'язувати проблемні ситуації. Виходячи з мети вчитель здійснює підбір завдань, відповідно до рівня творчих сил учня, вчить само­стійного переносу раніше засвоєних знань і нави­чок у новій ситуації, бачення проблем у формі по­становки несподіваних оригінальних питань. Так, в 11 класі під час вивчення теми «Амінокислоти» підбираю питання, спрямовані на те, щоб навчити учнів знаходити й аналізувати риси відмінності карбонових та амінокислот, тобто використовува­ти порівняльний метод досліджень.
Метод «Снігова куля» («Два — чотири — всі разом») використовую, коли необхідно, щоб учні обговорили якесь питання спершу в парах, потім у квартетах, пізніше всім класом. Переваги мето­ду в тому, що він навчає вести переговори і роби­ти вибір. Проте слід пам'ятати, що його викорис­тання (багаторазове повторення) буде ефективним тоді, коли проблема цього варта.
Виконання завдань за схемою
«Два чотири всі разом» під час вивчення теми «Окисно-відновні реакції» в 9 класі
1.     Індивідуальне завдання: визначити ступені окиснення атомів у сполуках (1-2 хв).
P2O5 ,  N2O, NH3,  KClO3, H3PO4,  Al2(SO4)3
2.Перевірка в парі виконання завдання 1.
3.Робота в парі: скласти формули сполук за відо­мими ступенями окиснення (2-3 хв).
+1  -2      -З +1       +1 -2       +3 -2        +2-2      +1+4 -2      +1 +6 -2
  Na О,       Р Н,        Н S,       АІ О,        Сu О,     Н С О,        Н  S O.
4.Створення груп по 4 особи й перевірка завдан­ня 2.
5.Експериментальне завдання для груп (5-6 хв):
а)  Виконайте дослід із заданою парою речовин,проведіть спостереження.
б)  Чи відбувається хімічна реакція між зада­ною парою речовин? За якими ознаками?
в)  Запишіть рівняння реакції, визначте її тип та ступені окиснення елементів усіх ре­човин.
Повторення правил техніки безпеки під час виконання хімічного ксперименту.
    І група — Zn і НС1;
    II група — Mg і Н2SO4;
    III група — Nа2СO3 і НС1;
    IV група — АgNО3 і НС1.
6.     З кожної групи один учень записує на дошці рівняння реакції і дає пояснення.
Мето­дичний прийом «Колесо майбутнього»: школярам пропонується яка-небудь глобальна проблема, ви­рішення якої вимагає від учнів міжпредметних знань. Наприклад, в 11класі при вивченні теми «Нуклеїнові кислоти» ставлю проблемне питання. ГМО – це шкідливо? Це питання можна поставити і на І етапі і на ІІ – етапі.
Вчитель записує всі припущення на дошці, оформляючи їх у схему причинно-наслідкових зв'язків.
ІІІ етап – це «Рефлексія»

Етап уроку
Характеристика
Ступінь рефлексії
Це - узагальнення та систематизація знань.
Учень викладає своїми словами власне розуміння отриманої інформації

Етап уроку — узагальнення та систематизація знань. Організація зворотного зв'язку.
Прийоми роботи: проведення дискусій і дебатів, «Круглі столи», конкурси, хімічні турніри, розв’язування задач; прийом «Ажурна пилка» - технологія кооперативного навчання, де учні працюють у своїх звичайних, а також експертних групах;  «Самооцінка - взаємооцінка» - дає можливість залучити всіх учнів до роботи на уроці, вчить контролювати та оцінювати свої дії й роботу інших учнів, дає можливість учню краще розуміти оцінку
Наприклад, коли учні вивчають явища їм пропоную створити  групи і дослідити явища у побуті, природі. А кожна група ще ділиться на 2 групи де одні визначають хімічні явища, а інші – фізичні.
Методичний прийом «Лови помилку»: учням пропонується текст, розповідь, у якій навмисно допущені помилки.
Методичний прийом «Інтегровані завдання та запитання»: учням пропонують завдання, яке можна вирішити, використовуючи знання з ін­ших предметів. Наприклад, на підставі рівняння повного окиснення молекули глюкози розв'яжіть задачу: Яка молекулярна маса та яка кількість кисню потрібні для окиснення 2 моль глюкози? (Біологія — хімія — математика)
Етап уроку — домашнє завдання. Може бути найрізноманітнішим та включати завдання різно­го рівня складності (репродуктивного, пізнаваль­ного, творчого).
Пропоную домашні завдання до першого уроку хімії у 7 класі.
1. Підготувати повідомлення по темі: «Хімічні речовини навколо нас»
 2.Кожен вибирає собі одне із завдань, яке йому найбільше подобається.
1)      Презентація «Хімія». Запропонуйте ваше означення хімії.  Напишіть три найбільш значущих з вашої точки зору області використання хімії.
2)      Підготуйте декілька запитань для гри «Що? Де? Коли?» на тему «Широко простягає хімія руки свої в справи людські».
3)      Із вирізок газет, журналів, малюнків, фотографій зробіть колаж «Хімія і ми».
4)      Конкурс знавців. «Хто знає вірші про хімію?». Запишіть їх або напишіть власні.
5)      Фантазуємо разом. Напишіть твір на тему «Якби не було хімії…»
Для інших уроків з курсу хімії пропоную інші завдання під час яких використовую інші методичні прийоми.
І на сам кінець уроку часто використовую методичний прийом
 «Незакінчене речення». Пропоную учням продовжити речення: «Найцікавішим на цьому уроці для мене було...», «На цьому уроці мені
спо­добалось...».
Оскільки пріоритетом НУШ є підготовка здобувача освіти до життя та формування ключових компетентностей, то формування хімічної компетентності іде в тісному поєднанні з усіма ключовими компетентностями, зокрема з соціальною та громадянською. Саме тому технологія просоціальної орієнтації через допрофільну підготовку школярів стала основою методичної теми, яка розроблялася вчителями нашої школи в рамках участі в дослідницькому експерименті.
Виходячи з цього, подачу навчального матеріалу веду з позиції професійного орієнтування через розв’язування задач та вправ прикладного спрямування. Тим самим сприяю створенню умов для соціального, професійного та  культурного самовизначення особистості з подальшою його життєвою самореалізацією.
Майже до кожного уроку можна підібрати матеріал, який розкриває особливості  тієї чи іншої професії.
Наприклад.  При вивчені тем  «Хімія – природнича наука», « Розчини», «Мінеральні добрива» доцільно говорити про професію агронома. І навіть тому, що ми живемо у сільській місцевості.
Хімічна промисловість сьогодні просто завалила споживачів спеціальними препаратами, які при вмілому використанні дозволяють керувати життям і розвитком рослин. Агроном добре знає, що Нітроген в азотних добривах сприяє росту рослин. Одне з ранніх проявів азотного дефіциту - це блідо-зелене забарвлення листків, яке викликане послабленням синтезу хлорофілу.
Тому пропоную задачу: обчисліть масову частку Нітрогену у амоній нітраті (NH4NO3), аміачній воді (NH4OH), калій нітраті KNO3.  Агроном також відразу помітить ознаки недостачі Фосфору в рослинах, а саме, синювато-зелене забарвлення листків з пурпурним та бронзовим відтінком, яке свідчить про сповільнення синтезу білка та накопичення цукрів. Для цього агроном використовує фосфорні мінеральні добрива такі як: фосфоритне борошно (Ca3(PO4)2), подвійний суперфосфат (Ca(H2PO4)2), амофоску – це суміш NH4H2PO4  і  (NH4)2HPO4 . Задача. На поле площею 2га внесено 300кг суперфосфату. Чи відповідає це нормам внесення фосфорних добрив.
Особливо чутливі до дефіциту Фосфору рослини на ранніх стадіях росту та розвитку. Тому учні дізнаються, що досвідчений агроном контролюватиме час внесення фосфорних добрив, адже саме в більш пізній період їх внесення може пришвидшити ріст рослин.
У продовжені теми пропоную задачі прикладного характеру. Прикладну задачу з хімії  розглядаємо як уявну модель певної виробничої ситуації, що відображає систему зв’язків, утворених у процесі професійної діяльності людини. Її розв’язання потребує від учнів розумових і практичних дій на основі хімічних законів і методів , спрямованих на оволодіння теоретичними знаннями та розвиток мислення.
Задача. Яке добриво краще вносити у ґрунт - сечовину чи аміачну селітру? Для цього обчисліть масову частку Нітрогену в кожному з цих добрив.
 В темах «Хімія і довкілля. Розчини»  пропонуємо задачі на правильність виготовлення розчинів заданої концентрації для боротьби  із шкідниками полів , городів, садів.
Задача. Яку масу залізного купоросу треба взяти, щоб приготувати 20кг 10 % розчину його?
Звертаю увагу школярів на роль мікроелементів. Саме вони покращують обмін речовин в рослинах. Під дією мікроелементів зростає стійкість рослин до грибкових та бактеріальних хвороб, а також вони створюють захист рослинам від несприятливих умов зовнішнього середовища.
Задача. Для боротьби з шкідниками плодових дерев використовують мідний купорос. Обчисліть масу Купруму, що міститься у 100г мідного купоросу. Наголошуємо на тому, що слід пам’ятати:  «Розумна агрохімія забезпечить довге життя нашої Землі.»
У нашому регіоні поширена професія будівельника. Про неї можна поговорити при вивчені карбонатів і силікатів.
Мотивація: щоб побудувати жилий будинок, кінотеатр, школу, кафе, зробити їх зручними та естетично привабливими, які приємно можуть здивувати блискучою фарбою та облицюванням, потрібна велика кількість будівельних матеріалів із деревини, природного каменю, в’яжучих матеріалів (вапно, гіпс, цемент), мінеральних сплавів та глини (цегла, черепиця, облицювальна плитка).
Задача.  Для того, щоб зробити ремонт в школі вам потрібно 100кг гашеного вапна. Обчисліть скільки треба купити негашеного вапна, якщо воно містить 15% домішок.
Пропонуємо школярам також сторінку для допитливих. Досвідчений будівельник добре знає, що побудувати будівлю  з блоків швидше та технологічно вигідніше. Проте, цегла переважає залізобетон за теплоізоляційними якостям. Сьогодні вже мова йде не просто про цеглу, а цеглу, яка вміє дихати. Ще в минулому столітті німецькі вчені знайшли склад для змащування глини, яку випалюють. В результаті випалювання утворюється тонка, але досить міцна плівка – силіцій органічна мембрана, яка пропускає повітря, але не пропускає воду. Завдяки тонкій мембрані в приміщенні завжди буде сухо, але в той же час не жарко.
Дуже багато учнів пов’язують своє життя з медициною.  У7, 9 класі при вивчені теми «Розчини»  можна ознайомити з професією лаборанта.
     Ця професія пов’язана з приготуванням розчинів різної концентрації. Правильно приготовлені розчини життєво необхідні для аналізу рідини внутрішнього середовища організму людини - крові. На урок доцільно запросити лікаря – лаборанта.
Переконуємо, що знання кількісного складу розчинів просто необхідні, адже від того, наскільки правильно зроблений аналіз, залежить діагноз і життя людини. Тому на домашнє завдання можна запропонувати таку задачу. Задача. У вас є 400г 10% розчину  натрій хлориду. Скільки треба долити дистильованої води і взяти розчину даної концентрації щоб одержати 200г 3% розчину натрій хлориду.
В 11 клас при вивчені теми «Полімери і сполуки на їх основі» можна запросити стоматолога. Він розповість, що його  професія досить тісно пов’язана з хімією. Адже від якісної пломби, поставленої людині під час лікування зубів, залежить її здоров’я та приваблива усмішка. Сучасні пломби - це фотополімери. В основі їх виготовлення - речовини, які під дією ультрафіолетового опромінення здатні до полімеризації. Бездоганний колір таких пломб заслуговує на знак якості.  Завдання. Користуючись Інтернет ресурсами знайдіть, які фотополімери використовує стоматолог. Запишіть їх хімічні формули та обчисліть масові частки елементів у 1молі цих речовин.
   Є частина учнів, яких приваблює наукова робота. В 11 класі при вивчені теми «Роль хімії в житті суспільства» ми говоримо про нанотехнології. Для цього заздалегідь можна запропонувати учням підготувати повідомлення про зміст роботи в цій галузі, або розповісти самому. Люди, які цим займаються, називаються нанохіміками. Я пропоную учням зустріч з своєю випускницею, що працює в цій галузі і до речі має запатентовані роботи. Це може бути позакласний захід, або виконання навчального проекту.  
  При вивчені окисно - відновних реакцій у 9 класі можна поговорити про професію перукаря. В цій галузі хімія теж важлива. Хімічна завивка, фарбування волосся - це безперечно приклади хімічних процесів. Сучасні барвники суттєво можуть змінити кольорову гаму волосся. Барвники бувають хімічними та природними.  Наприклад, до хімічних належить перекис водню (30% водний розчин гідроген пероксиду Н2О2 ), який використовується для висвітлення волосся. Коли готуєш розчин для фарбування, а пізніше наносиш його на волосся, слід пам’ятати, що гідроген пероксид - сильний окисник. Згадайте світ окисно-відновних реакцій. Знання хімії в цьому випадку не зайві. Адже окисні властивості згаданої сполуки говорять про те, що такий розчин потрібно готувати в неметалевому посуді та користуватися гумовими рукавичками. До того ж, сильна дія гідроген пероксиду може спровокувати опіки захисних лусочок волосся. Саме тому, перукарі та виробники фарб, рекомендуємо фарбувати немите волосся, оскільки жирова плівка є захисним бар’єром його від ушкодження. Завдання: запишіть всі можливі рівняння реакцій одержання Н2О2 . Обчисліть який об’єм кисню утворюється при розкладі 40г 30% розчину Н2О2.
Вивчаючи тему «Целюлоза» у 9,11 класах можна розповісти про професію технолога.
Треба  додати, що інженери-технологи спеціалізуються в різних галузях. Це  технологи металургійних професій, інженери по виробництву оптичних деталей, технологи харчової та легкої промисловості, хіміки-технологи. І цей список можна продовжувати й продовжувати.  На території нашого села планується запустити цех по переробці фруктів і ягід. Технологи будуть потрібні. Можна не вагаючись обирати цю професію. Завдання: зважте вдома по 1кг яблук різних сортів і витисніть сік. Зважте його. З кожного зразка приготуйте по 300г 20% розчину. Випробуйте на смак і запропонуйте випробувати вашим родичам. Вкажіть найсмачніший розчин соку. Розведіть його в 2 рази. Знову випробуйте на смак. Вкажіть який кращий, порівнявши з попереднім. Запропонуйте хімічний метод визначення вуглеводів в цьому розчині.
Останнім часом популярною є професія фармацевта. Вже з 8 класу учні дізнаються, що хімічна компетентність для фармацевта життєво необхідна. Фармацевт чітко повинен знати, як впливає той чи інший препарат фармацевтичної та біохімічної промисловості на організм людини, яке дозування цього препарату, коли його потрібно вживати, які побічні ефекти можуть проявлятися.
А знаєте чим пахнуть аптеки? Виявляється трийодометаном або йодоформом, який запросто можна синтезувати з питної соди, етилового спирту та розчину йоду. Завдання: запишіть хімічну реакцію одержання трийодометану з питної соди, етилового спирту та розчину йоду. Обчисліть кількість  трийодометану яку можна одержати, якщо для реакції взяти 50г йоду і теоретичний вихід продукту складає 90%.  Кристали йодоформу застосовують як зовнішній антисептичний засіб у вигляді мазей, пов’язок та присипок, а також як знезаражуючий засіб при лікуванні зубів, інфікованих ранах, фістул та виразок. І це знає кожен фармацевт. Для виготовлення мазей на йодоформній основі, як і любої іншої, слід дотримуватись кількісних відношень речовин, указаних у рецепті. Тому від фармацевта, як не від кого іншого, чекають точності й акуратності. Адже, не просто так у народі кажуть:  «Точно як в аптеці!» .
 Хімічні знання потрібні не лише представникам певних професій, вони життєво необхідні і у побуті. Пропонуємо вам деякі приклади.
  При вивчені теми «Чисті речовини та суміші. Розділення сумішей» учні виконують такі завдання:
1.  До вас завтра прийдуть гості. У доброго господаря завжди на столі має бути сіль. Сіль у вас сірувата. Що треба зробити щоб сіль була білосніжною?
2. У майстерні батька, де він займався столяркою, ви просипали маленькі цвяшки. Мати їх змела на совок. Як вибрати цвяхи з сміття».
Вивчаючи тему «Класи неорганічних сполук» у 8 класі пропонуємо учням вирішити такі завдання:
1. Як визначити в якій пачці на кухні мами мука, а в якій сода.
2.У батька в гаражі дві посудини з кислотами – хлоридною і сульфатною.     Як визначити в якій посудині яка кислота?
3.А чи можна на основі властивостей спрогнозувати склад речовини? На етикетках до ефективних миючих засобів виробник зазначив «поліпшений склад», але не вказав який саме. Як ви гадаєте: які речовини можуть міститися в них, якщо в інструкції є застереження «Одягніть гумові рукавички! Їдка речовина! Бережіть очі та шкіру! Бережіть від дітей!»?
То від чого ми маємо берегтися? (Хтось каже кислоти, а хтось – лугу).
А як нам дізнатися яка речовина в даному засобі? (провести дослід)
У 9 класі при вивчені теми «Розчини» учням пропонується завдання приготувати розчин заданої концентрації. Наприклад:
1. Приготувати фізіологічний розчин (0,85% розчин натрій хлориду) або розсіл для засолювання огірків (15% розчин цієї ж солі).
2. У тебе є 60% розчин оцту, а треба приготувати 9% його розчин. Як це зробити?
10, 11 класи. 1. Якою є спільна речовина для картоплі, пшеничного борошна, пшеничного хліба і як її визначити?
 2. Доведіть, що молоко містить білок?
3. У нас епідемія грипу. У хворого температура більше 40 градусів, а він не хоче їхати у лікарню. Переконайте його у тому щоб він поїхав у лікарю.   Поясніть, що  при температурі тіла 42 градуси людина гине?
3. Як в домашніх умовах розрізнити муку, соду, крохмаль, сіль, цукор?
4. Поясніть чому не можна без нагляду залишати грітися холодну воду на газовій плиті у перші 10хв?
5. Чи потрібна вентиляція у кухні? Доведіть це розв’язавши задачу. По лічильнику порахуйте скільки газу ви спалили за 1годину готуючи обід. Потім обчисліть об’єм карбон (ІУ) оксиду , що виділиться при цьому, якщо припустити, що газ містить 90% метану і 10% етану. Скільки кисню при горінні цього газу витрачається?
        Отже, просоціальна орієнтація - це  комплекс особистісно-психологічних технологій взаємодії особистості із оточуючим соціальним середовищем, який сприяє формуванню теоретичних понять, розвитку логічного мислення, навичок практичного застосування знань, допрофільній підготовці та професійній орієнтації учнів.

4. ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ХІМІЇ
                                           «Мої учні будуть дізнаватися про нове не від мене,
                                       вони будуть відкривати це нове самостійно.
 Моє ос­новне завдання — допомогти їм розкритися.»
М. Песталоці

Хімія — експериментальна наука. Тому важ­ливою є роль експерименту під час вивчення хімії в школі. Хімічний експеримент — джерело знань про речовини і хімічні реакції — важлива умова активізації пізнавальної діяльності учнів, вихо­вання зацікавленості до предмета, формування світогляду, а також уяви про практичне застосу­вання хімічних знань.
Експеримент допомагає учням наочно спосте­рігати дію хімічних законів, хімічних властивос­тей, вивчати роль речовин у хімічних реакціях. Яскраве видовище перетворень речовин зазвичай справляє велике враження на учнів, зацікавлює їх. Методично правильно проведений експеримент виховує в учнях любов до хімії. Отже, щоб успіш­но викладати та навчати хімії, вчителю необхід­но оволодіти шкільним хімічним експериментом. У результаті здійснення хімічного експерименту учні набувають необхідні знання та вміння, які знадобляться в їх практичній та професійній під­готовці. Для хімічного експерименту характерні три основні функції:
1)пізнавальна — для засвоєння основ хімії, ви­рішення практичних проблем, виявлення зна­чення хімії в сучасному житті;
2)виховна — для формування матеріального світогляду, впевненості, ідейної необхідності праці;
3)розвивальна — для накопичення і поглиблен­ня загальнонаукових і практичних умінь і на­вичок.
На основі сприйняття явищ, які спостеріга­ються, в учнів формуються уявлення, а потім поняття. Після того як учні вивчили теорію, здобули практичні навички та вміння, експери­мент стає не тільки джерелом знань нових фак­тів, але і методом нових суджень, знаходження невідомого (наприклад, під час розв'язання екс­периментальних задач). Для розуміння сутності навчального предмета чи явища хімічний екс­перимент часто доповнюють іншими засобами наочності — таблицями, моделями, екранними посібниками. Ефективність експерименту за­лежить від постановки конкретного завдання, і мети, котрі розв'язуються за допомогою до­сліду, складання раціонального плану спостере­ження, уміння фіксувати результативність спо­стережень, уміння аналізувати й узагальнювати отримані результати, наявності й раціонального підбору інструментів і засобів, за допомогою ко­трих учитель стимулює і керує спостереженнями учнів. Тому організація цілеспрямованого спо­стереження, формування навичок спостережен­ня, уміння осмислити результати спостережень і зберігати в пам'яті опрацьовану інформацію є одним із найважливіших завдань хімічного експерименту.
Про роль експерименту у вивченні хімії М. В. Ломоносов писав: «Хімії ніяким чином не­можливо навчитися не бачачи самої практики, не приймаючись за хімічні операції». А російський мислитель Д. І. Писарєв відзначав, що вчитися хімії за книжкою, без лабораторії — все одно що зовсім не вчитися.
Вміло використаний експеримент має велике значення не тільки для досягнення визначених освітніх та виховних задач у викладанні хімії, але й для розвитку пізнавального зацікавлення учнів. За відсутності хімічного експерименту на уроках хімії знання учнів можуть набути формального відтінку, різко знижується зацікавленість пред­метом. Хімічний експеримент повинен бути за­собом набуття знань, а не тільки ілюстрацією до теоретичних положень. Організація експеримен­ту передбачає спостереження і порівняння того, що було до і після реакції, вчить прогнозувати результати досліду. Експеримент, який учні здій­снюють самостійно під час лабораторних і прак­тичних робіт, найбільш повно задовольняє їхню потребу у творчості.
По-перше, потрібно осмисли­ти не тільки хімічну суть експерименту, але й тех­нологію виконання досвіду (з урахуванням вимог техніки безпеки).
По-друге, необхідно не тільки записати результати спостережень, але і зробити висновки, здійснити пошук причинно-наслідкових зв'язків, дати узагальнення.       По-третє, про­ведення лабораторних дослідів якоюсь мірою за­довольняє потребу у фізичній діяльності, що вно­сить розмаїтість у процес навчання.
Безумовно, підготовка до регулярного про­ведення хімічного експерименту на уроках чи під час позакласних заходів займає багато часу. Але ці витрати виправдовуються зацікавленістю предметом і невгасаючим інтересом дітей до
позакласної діяльності. Кожен учень повинен розуміти, для чого він робить дослід і як треба ви­рішити поставлене перед ним завдання. Він ви­вчає речовини очима або за допомогою приладів і індикаторів, розглядає деталі приладу або весь прилад. Виконуючи дослід, учень спостерігає за особливостями ходу процесу, відрізняє важливі зміни від неістотних. Звичайно, що під час такої навчально-пізнавальної діяльності розвивається логічне мислення учнів.
Хімічний експеримент на всіх етапах на­вчання є не тільки засобом набуттям знань та навичок, але і місцем для організації позакласної роботи з хімії розширення зацікавленості до вивчення предмета та вибору подальшої професії, пов'язаної з хімією. Кожен дослід (екс­перимент) необхідно заздалегідь декілька разів «відрепетирувати» і виносити на розсуд глядачів тільки те, що виходить бездоганно. Кожен екс­перимент повинен бути цікаво оформлений. Глядачам слід не тільки показувати ті чи інші цікаві досліди, але й демонструвати високу культуру проведення хімічного експерименту. Однак найсерйозніша увага повинна приділятися дотриманню правил техніки безпеки.
Всі учні, залучені до проведення вечора, по­винні бути проінструктовані та навчені безпечних прийомам роботи. Приміщення, де будуть прово­дитись досліди, повинно бути забезпечено стан­дартними засобами пожежогасіння.
Демонстраційний стіл із розкладеними на ньо­му реактивами не можна залишати без догляду ні на початку, ні під час проведення заходу. Потрібно визначити чергових, які б відповідали за порядок.
В організації та проведенні таких вечорів беруть участь усі охочі. Результатом роботи є під­вищення інтересу до предмета через проведення хімічного експерименту.

ІУ.ФОРМУВАННЯ  ХІМІЧНОЇ  КОМПЕТЕНТНОСТІ  ТА  АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  УЧНІВ  В  ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС
«Навчання і виховання – велика справа: ним вирішується доля людини.
Молоді покоління – це гості сьогодення і господарі майбутнього»
(В. Бєлінський).
Головним завданням школи є підготовка дитини до самостійного життя , а суспільство потребує виховання громадянина з високим рівнем активності, ціліснім баченням проблем, готовністю до їх вирішення. Тому зрозуміло, що навчальна діяльність повинна не просто дати школяреві суму знань, умінь та навичок, а – сформувати його як компетентного громадянина.
Хочу зупинитися на  проектній технології. Проектна технологія розкриває практичну цінність вивчення хімії, виховує мотивацію, інтереси і вольові якості учнів.
Досить ціннісним елементом проектних технологій є дослідницькі проекти.
Серед навчальних  проектів досить цікавими є:
«Поліпшення стану повітря у класній кімнаті , під час занять » - 7 клас;
«Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості», «Дослідження рН атмосферних опадів та їхнього впливу на різні матеріали в довкіллі»;- 9 клас та інші.
Також , не менш цікавою та актуальною є робота в МАН. Учениця 9 класу працювала над науковою роботою «Моніторинг водних об’єктів с.Свіршківці» (2018-2019н.р.). Досліджувалася вода криниць, шахтних колодязів, ставка і річки. Ці дослідження в нашій школі проводилися вперше. Ми створили технічні паспорти на колодязі (їх було три).  Робота була представлена на районний конкурс, де ми зайняли ІІІ місце.
Інформаційні проекти  практикую у середніх класах, адже вони спрямовані на збір інформації про певний об’єкт, явище, їх аналіз і  узагальнення фактів. Учні 7 класу працювали над проектами: «Хімічні явища у природі», «Хімічні явища у побуті». Цікавим було представлення цих проектів. Одні учні малювали, інші готували презентації комп’ютерні. Але цінним було те, що ні один учень не залишився осторонь.
Комп’ютерно-інформаційна технологія складається з демонстраційних та дидактичних елементів. Завдяки даній технології учні створюють презентації, узагальнюючи матеріал, а потім їх демонструють.
Технологія предметного спілкування дає можливість використовувати мультимедійні підручники та електронні наочності.
Дуже школярі полюбляють проведення КВК. Це вже свято для всієї школи,
але і праці прикласти треба багато як вчителю так і учням. Але воно цього варто.
Завдяки активізації пізнавальних інтересів учнів в процесі викладання хімії розвитку предметних компетентностей,  як умови формування наукового світогляду учнів на уроках хімії   досягнуто таких результатів:
перемоги моїх вихованців на  районних олімпіадах:
 Навчальний рік
Прізвище учня
Клас
Місце
2014-2015
Лисак Іван
Бортняк Ірина
Снігур Анжеліка
Бужак Марія
Шевчук Оксана
7
8
9
10
11
ІІ
ІІ
ІІ
І
ІІ
2015-2016
Ялик Вадим
Лисак Іван
Бортняк Ірина
Снігур Анжеліка
Бужак Марія
7
8
9
10
11
ІУ
І
ІІ
ІІ
ІІ
2016-2017
Погурало Ірина
Ялик Вадим
Лисак Іван
Бортняк Ірина
7
8
9
10

ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
2017-2018
Норчук Олександра
Погурало Ірина
Ялик Вадим
Лисак Іван
Гук Василь
7
8
9
10
11
УІ
ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
Перемоги моїх вихованців на  обласних олімпіадах:
2014-2015н.р. Бужак Марія – ІІІ місце;  
2015-2016н.р. Лисак Іван – ІІ місце
МАН (районний конкурс)
2018-2019н.р.   Стахурська Діана - ІІІ місце  

 Систематична участь у Всеукраїнському інтерактивному природничому конкурсі «Колосок» - де учні виборюють срібні та золоті колоски.
Отже, в умовах глобалізації, що характеризується стрімким розвитком високих технологій потрібно постійне удосконалення способів і моделей передачі знань, пошук альтернативних видів навчання, забезпечення взаємозв’язку з практикою, розвитку творчих здібностей майбутніх спеціалістів, розвитку їхніх загальних компетентностей.

ВИСНОВКИ
Вирішення проблеми формування хімічної компетентності ґрунтується на вихованні людини інноваційного типу мислення та культури, заміни авторитарної педагогіки педагогікою толерант­ності, щоб зі школи виходили освічені, творчі, самостійні, ініціативні люди, здатні до самовдос­коналення, самоутвердження.
Реалізуючи завдання щодо формування хіміч­ної компетентності та розвитку інтересу до хімії на уроках та в позакласній роботі, переконана, що ті знання, які учень набуває власною діяльністю, сприяють формуванню навичок і вмінь, вироблен­ню цінностей, які він зможе застосувати в різних життєвих ситуаціях.

Презентація власного досвіду




 














Комментариев нет:

Отправить комментарий

Технологія критичного мислення

Перед сучасним вчителем стоїть завдання підготувати особистість: Ø усебічно розвинену; Ø здатну до критичного мислення; Ø патріо...